Що таке Обід, визначення слова.

Обід


Обід у, ч. 1. Споживання їжі серед дня, між сні­данням і вечерею. Уже всі помічають, що за обідом я не спускаю з неї очей (Коцюб., II, 1955, 254); Семен посеред обіду встав, вийшов з хати і почав рубати дро­ва (Л. Укр., III, 1952, 640); Помирившися під час обі­ду,., вони тепер оглядали книгосховище (Смолич, І, 1958, 76); // Пригощання, яке влаштовують удень з якогось приводу, з певної нагоди. Діточки.. У жупанах похо­джають, Старців закликають На обіди (Шевч., II,
50); Вдень підполковник Гречкун запросив до себе офіцерів полку на обід. Трапеза була гучна й багата (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 155).
Давати (дати, ставити, поставити) обід кому і без до­датка — влаштовувати з певної нагоди денну трапезу для гостей, сторонніх людей. Натякнув [Колісник], що, певно, дворянство буде давати обід (Мирний, III,
285); Будучи уважним, Голова наш дав обід двом гостям поважним (С. Ол., Вибр., 1959, 130); — Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл., І, 1952, 90); Прошений обід — те саме, що Званий обід (див. званий). Іде Журавель на прошений обід (Фр., IV, 1950, 57).

їжа, признач, для споживання вдень. Бабуся внес­ла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев., II, 1956, 391); Лис Микита йде й міркує: Що би то зробити слід? Конче треба курку вкрасти, Щоб на завтра був обід (Фр., XIII, 1954, 267); Біжить дружи­на робітника, несе чоловікові обід (Довж., І, 1958, 54).
Лишати (лишити, залишати, залишити, зоставляти, зоставити і т. ін.) без обіду—за якусь провину залиша­ти учня в класі після закінчення уроків (про покаран­ня в старій школі). Б*є сторож нас, щоб відчищали ми черевики од грязі. За це лишають «без обіду» (Сос, II, 1958, 366).
розм., заст., також обіди, ів, мн. Середина дня, коли звичайно обідають; обідня пора. / обід, і полудень минувся, а Левка нема. Увечері вже ївга стала тужити (Кв.-Осн., II, 1956, 271); — Ще в обіди,— пригадувала собі Мелашка,— вітер був не такий рвучкий, проти ночі ж розійшовся, що з ніг валяє… (Кос, Новели, 1962, 144); В Зіньків приїхали в обід. Містечко жило три­вожним життям (Тют., Вир, 1964, 305).
До обіду, рідко До обід: а) у першу половину дня. Ще до обіду я вільний.., а по обіді звичайно заходить до мене Горький з цілою родиною і тягне рибу ловити (Коцюб., НІ, 1956, 355); б) до середини дня. Якби по­спав до обід, так приснився б ведмідь (Номис, 1864, № 11308); — Де ти бродиш цілий день?.. То, бувало, хоч удень дома; а тепер понудився до обіду, а там і скрився (Мирний, І, 1949, 352); Гнат тяжко замислився і просидів так аж до обіду (Тют., Вир, 1964, 151); Під обід — близько середини дня. Було вже під обід; Після обіду, рідко Після обід; По обіді: а) на початку другої половини дня. Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай (П. Куліш, Вибр., 1969, 95); Твердохліб зрадів, коли одного дня, десь по обіді, до нього завітала.. Ярина (Цюпа, Краяни, 1971, 125); б) у другій половині дня. Після обіду Оксен знову сіяв разом із Бовдюгом (Тют., Вир, 1964, 83); Цей день так і минув: біля воза до обіду провозилися, по обіді в клуні віяли зерно (Го­ловко, II, 1957, 136); Сонце з обід [звернуло] — про час, коли починається друга половина дня. Сонце давно вже звернуло з обід (Кос, Новели, 1962, 120); Сонце під обід [підійшло, підпливло і т. ін.] — про час, коли кінчається перша половина дня. Дні зимові короткі.. Недавнечко ніби розвиднілося, а сонце вже й під обід підпливло (Кир., Вибр., 1960, 397); Було сонце під обід уже, а народ не розходився (Головко, II, 1957, 158).


Словник української мови онлайн: Обід


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Обід, визначення слова.

Обід


Обід ІНШІЙ, я, є, розм., рідко. Те саме, що обід­ній. Смуга Кримського берега, яка вранці майже зовсім ховається у власних тінях, зараз, освітлена високим обідішнім сонцем, ..видніється набагато чіткіше (Гон­чар, II, 1959, 62).


Словник української мови онлайн: Обід


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я