Що таке Чарівничий, визначення слова.

Чарівничий


Чарівничий а, е. 1. заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. — Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали! — Проказала вона сі слова чарівничі, вони й випурхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять (Вовчок, І, 1955, 53).
Чарівнича паличка див. паличка.
2. перен. Те саме, що чарівний. 2. Чарівнича піч! З глу­хих кутків міста чулася дівоча веснянка (Мирний, IV, 1955, 134); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни (Стар., Поет, тв., 1958, 191); Щодня надвечір ходила Сул* танівна чарівнича Туди й відти до криниці, Де плюс­кочуть срібні води (Граб., І, 1959, 251); Як згадую личко твоє чарівниче, Як голос твій любий мов здалека кличе, Тоді в моїм серці натхнення палає (Сам., І, 1958, 129); Світ нам одкривсь в чарівничому слові (Перв., І, 1958, 333); // Майстерно виконаний. / вже які він пісні скла­дував і як їх співав, господи, милий боже! Чарівничі се були чисто пісні! (Вовчок, І, 1955, 349); / ти оті людські змагання У чарівничій своїй грі Перелила в такі страждання.. Що нас проймав нестямний жаль (Мир­ний, V, 1955, 301).


Словник української мови онлайн: Чарівничий




Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я